пʼятниця, 20 травня 2022 р.

Про вебінар учителів трудового навчання та технологій «Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з технологій в НУШ»

 


20 травня 2022 року на базі Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти відбувся вебінар для учителів трудового навчання та технологій на тему: «Особливості оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з технологій в НУШ».

У тренінгу взяли участь: Колодійчук О. Я., методист відділу методики навчальних предметів природничо-математичного циклу, технологій та фізичної культури Тернопільського ОКІППО, кандидат педагогічних наук; Смук Н. Р., методист, в. о. завідувача навчально-методичного відділу підвищення кваліфікації Тернопільського ОКІППО; Жизномірська О. Я., доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО, кандидат психологічних наук; Мушій В. Г., методист, в. о. завідувача обласного ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти Тернопільського ОКІППО та понад 75 педагогів Тернопільської області.

Розпочав захід Олег Колодійчук, який привітав учасників і ознайомив із планом та регламентом роботи.

Продовжила вебінар Оксана Жизномірська, яка представила педагогам психологічні аспекти оцінювання навчальної діяльності школяра.

Оскільки навчання являє собою спільну діяльність педагога і учнів, навчальна оцінка завжди є і соціальною оцінкою, впливаючи на кожного учня і групу учнів в цілому. Тому при проведенні оцінювання завжди треба думати не лише про норми і критерії оцінювання, а й про те, як вплине оцінка на конкретного учня, що змінить в його поведінці.

Розрізняють такі типові суб’єктивні помилки оцінювання у навчанні: логічні помилки, помилки великодушності, помилки зверхності, помилки контрасту, помилки центральної тенденції, помилки близькості, помилки ореолу.

Логічна помилка – ця помилка виявляється у винесенні подібних оцінок різним психологічним властивостям і характеристикам, що здаються тому, хто оцінює, логічно пов’язаними: наприклад, перенесення викладачем оцінок за поведінку учня на оцінки за предмет – за однакові відповіді порушнику дисципліни і зразковому за поведінкою учням виставляють різні оцінки.

Помилка великодушності – це несвідоме завищення оцінок.

Помилка зверхності – це несвідоме заниження оцінок.

Помилки ореолу – це упереджене ставлення до певних осіб, наприклад  до «відмінників» і «двієчників».

Помилки центральної тенденції – це прагнення уникнути крайніх оцінок (для прикладу, коли викладач принципово не ставить «5» і «2»). Наприклад, до введення 12-бальної системи оцінювання, проявом певної упередженості, неусвідомленим або стереотипним ставленням до оцінювання слугував вислів деяких вчителів: «На «5» знає тільки Бог, на «4» знаю я, а вам і «3» вистачить»).

Помилки контрасту – це ситуації, коли знання, якості особистості і поведінка людини оцінюються вище чи нижче залежно від того, вище чи нижче виражені ті самі характеристики того, хто оцінює. Наприклад, менш зібраний вчитель буде вище оцінювати учнів, які вирізняються високою організованістю, охайністю і ретельністю.

Помилки близькості – це тенденції ставити подібні за часом і місцем оцінки: наприклад, дуже важко після «2» поставити «5» і навпаки.

Відсутність і невизначеність оцінки – небажані, оскільки породжують домисли учнів.

Віталія Мушій інформувала присутніх про особливості оцінювання в інклюзивному просторі.

Оцінювати дітей з особливими освітніми потребами (ООП) – складно. Треба зважати на можливості, емоційний стан і мотивацію.

Чітких критеріїв, як оцінювати дітей з ООП, немає. Є два варіанти оцінювання: для дітей, які мають інтелектуальні порушення і працюють за модифікованою програмою, та загальні.

Для тих, хто вчаться за модифікованими (спрощеними) програмами, є критерії, які базуються на критеріях оцінювання в спеціальній освіті. З ними простіше. По закінченню 9 класу у свідоцтві буде відображено, що дитина вчилася не так, як усі.

Крім модифікованих програм, є адаптовані. Дитина, яка працює за такою програмою, може витрачати більше часу на виконання завдань, бо має труднощі з концентрацію. Тоді ми або зменшуємо обсяг завдань, залишаючи складність, або даємо підтримку: візуалізацію чи асистент допомагає організаційно.

З переліком модельних навчальних програм для спеціальних ЗЗСО для дітей з особливими освітніми потребами, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», ознайомив педагогів О. Колодійчук.

Наталія Смук виступила з доповіддю на тему: «Формувальне оцінювання в контексті проведення уроку з компетентнісним підходом в НУШ».

Ціннісні орієнтири сучасної освіти вимагають нових підходів не лише до організації навчального процесу, але й до оцінювання навчальних досягнень учнів. Одним із таких підходів, задекларованих у Концепції Нової української школи, є формувальне оцінювання, яке вважають оцінюванням для поліпшення навчання.

Роль школи сьогодні – підготувати дітей до життя, навчити їх критично мислити, аналізувати, опрацьовувати ті обсяги інформації, які вони отримують звідусіль, та вибирати необхідне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Стара парадигма освіти, в якій школа існувала для накопичення знань та інформації, вже не працює. Наше життя зараз – це постійне навчання, і тому школа має навчити дітей постійно опановувати нові знання, знаходити потрібну інформацію та вміти застосовувати її. Компетентнісне навчання спрямоване на формування в учнів тих умінь та навичок, які допоможуть їм бути успішними, конкурентоздатними та цінними на ринку праці.

Для визначення поступу та рівня сформованості ключових компетентностей учнів доцільно застосовувати формальне оцінювання – оцінювання під час навчання і «для навчання».

Аби оцінювання стало формувальним, система прийомів, які вчитель застосовує під час навчання, має ґрунтуватися на певних ціннісних орієнтирах. Зокрема, для успішного застосування формувального оцінювання навчальний процес має бути організований у такий спосіб, щоб спонукати кожного учня бути активним його учасником, а не пасивним «отримувачем» знань і оцінок. Має бути створена така атмосфера навчання, за якої учні не бояться «йти на ризик» – ставити запитання, робити помилки й показувати, чого вони ще не вміють або не знають.

Формувальне оцінювання створює можливість відслідковувати процес просування учня до навчальних цілей і вчасно вносити корективи в навчальний процес. Для учня формувальне оцінювання слугує рекомендацією до дії, а не педагогічним вироком.

Оцінка навчальних досягнень учнів є однією з найважливіших і водночас найскладніших проблем. З одного боку, завжди треба пам’ятати, що справжню оцінку дитині поставить життя, з другого – оцінка була і є одним з дієвих інструментів у руках учителя.

Чимало проблем, традиційно пов’язаних з оцінкою компетентнісного навчання, виникло через незрозумілі цілі і неправильно визначені вимоги до результатів навчання, застосування незрозумілих інструментів та ігнорування інших, крім учителя, суб’єктів оцінювання. Внаслідок чого учні сприймають таке навчання як «нудьгу та примус».

Оцінювання має ґрунтуватися на таких принципах:

                  позитивний підхід;

                  чітке визначення результатів навчання;

                  багатовимірність;

                  урахування індивідуальних стилів навчання;

                  адекватність інструментів;

                  дотримання балансу суб’єктів оцінювання.

Олег Колодійчук озвучив характерні особливості оцінювання поступу та результатів навчальних досягнень учнів 5-6 класів з технологій, які здобувають/здобуватимуть освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти.

Міністерство освіти і науки рекомендує (Наказ МОН від 01 квітня 2022 р. № 289) проводити оцінювання здобувачів освіти, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, за двома напрямами: «Характеристика навчальної діяльності» та «Характеристика результатів навчання». Таке оцінювання відображатиме поступ та результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу з переліку предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти.

Таблиця «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти. Рекомендовано позначати особливо виражені наскрізні вміння учня/учениці, зокрема, вияв інтересу до навчання, розуміння прочитаного, вміння висловлювати власну думку, критично та системно мислити, логічно обґрунтовувати власну позицію, діяти творчо, вияв ініціативи у процесі навчання, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь.

Щодо переліку наскрізних умінь, то 10 з 12, визначені та охарактеризовані у чинному Державному стандарті базової середньої освіти.

Перше зазначене у таблиці вміння – це вміння виявляти інтерес до навчання. Найзначущішим, найдієвішим і найефективнішим внутрішнім стимулом є прагнення до пізнання нового, що ґрунтується винятково на інтересі до навчання. Якщо за можливості вибору певного навчального предмета дитина не обирає той предмет, який обрала більшість її друзів, а йде на урок, який їй самій цікавий, то таким чином вона демонструє яскравий приклад внутрішньо вмотивованої поведінки.

Останнє з 12 умінь зазначених в таблиці було у проєкті цього стандарту, однак в кінцевому чинному варіанті його немає. Це вміння «співпрацювати з іншими», яке передбачає вміння обґрунтовувати користь взаємодії під час спільної діяльності, планувати свою і групову роботу, підтримувати учасників групи, допомагати та спонукати/заохочувати інших до досягнення спільної мети, а в загальному – оволодіти навичками життя в соціумі.

Заповнення таблиці здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки навпроти сформованого уміння. Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

Заповнення таблиці «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до переліку навчальних предметів, визначених затвердженою освітньою програмою закладу. Заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року. Рекомендується у класних журналах і в Свідоцтві виставляти підсумкову оцінку у відповідних графах результатів навчання зазначивши першу літеру («В», «Д», «С», «П»), що відповідає назві рівня досягнень орієнтовних критеріїв оцінювання результатів навчання з предметів (Високий, Достатній, Середній, Початковий) або за допомогою виставлення відповідних балів.

Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються (отже, також, не враховуються за пояснювальну записку до проєкта).

Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, якщо такі ним визначені, попередивши про це учнів на початку семестру.

Запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання є орієнтовними і можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти. Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, табелі навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюють відповідно до індивідуальної програми розвитку, що розробляється на основі висновку фахівців інклюзивно-ресурсного центру, де зазначено труднощі функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я, що можуть впливати на ефективність застосування певних форм оцінювання.

Продовжили виступи науковців та методистів ТОКІППО, запрошені до участі у вебінарі вчителі пілотних закладів освіти Тернопільської області: Вікторія Каменєва, Ольга Года, Галина Романець, Стефанія Дзюбановська, які інформували про особливості та проблеми оцінювання учнів п’ятих класів під час навчання за модельними програмами з технологій різних авторських колективів.

На завершення заходу учасники підвели підсумки та ухвалили рішення про доцільність використання представленої на вебінарі інформації в професійній діяльності вчителів трудового навчання та технологій Тернопільської області.

Методичні рекомендації розміщено на блозі «Для вчителів трудового навчання та технологій» за адресою https://trudove-2020.blogspot.com/







Немає коментарів:

Дописати коментар